Новини

1989 року у 5-ій МКП було засновано Товариство української мови імені Тараса Григоровича Шевченка, яке 1991 року перейменоване на Товариство «Просвіта». 

 

Основною метою товариства в ті часи було залучення широкого кола працівників поліклініки для популяризації та розширення сфери функціонування української мови, її розвитку, формування, національної свідомості та історичної пам’яті.

 

 

Впродовж останніх років просвітянами поліклініки проводиться робота для відновлення і підтримання українських традицій.

З цією метою:

1) Організовуються концерти для працівників поліклініки та мешканців району з нагоди різних свят. У 2015р. було проведено два концерти: до дня народження Т.Г.Шевченка і дня Незалежності України за участю хорових художніх та самодіяльних колективів. 

2) Силами «Просвіти» випускається стінна газета, присвячена релігійним і державним святам.

3) Щороку просвітяни організовують Різдвяні колядки, вітаючи працівників поліклініки з Новим роком та Різдвом Христовим.

 

 

 

А питання української мови, її чистоти, її ролі у вихованні молодого покоління залишається актуальним і сьогодні, про що яскраво свідчить вірш "Мови чисте джерело". 

 

 

 

«Мови чисте джерело»

 

Хто воду п’є із джерела, а хто з калюжі,

Ви легко здогадаєтеся, друзі:

Коли поблизу чиста б’є вода,

Калюжу вибере хіба що бевзь-балда.

Красива мова – що вода джерельна,

А в суржику отрута є пекельна.

Від неї задихаються слова,

Тупіє-туманіє голова.

Та ми вже звикли. Явище типове –

Що друге слово із чужої мови.

Самоповаги, гордості нам брак,

Якщо ми опускаємося так.

Качелі, садік, шкафчик, Славік, Маша,

Штанішки, щочкі, умнічка, Наташа,

Компотік чи салатік – та любе!

Не топай ножкою, бо накажу тебе. 

Прівєт! Все по фіг – Льоха, Ксюша, Вовка!

Ваще не поняв, вроді остановка,

Коляска, мусор, кошельок, получка і більйо…

Хтось дав цукеркам назву – «Йо-ма-йо»! 

Блін, бляха, йолкі, тьолкі, тіпа, тоже…

На масове безумство це вже схоже.

Кароче, на фіг – саме головне.

Все прикре, безнадійне і сумне.

Лікуймо душі кволі та недужі

Від суржику – отруйної калюжі,

Рятуймося, щоб мови чисте джерело

Духовного здоров’я додало.

Агов, озвіться, юні, мудрі, дужі,

Рішуче заявіть: «Геть навички папужі!

Геть мавпування! Будьте на коні.

Де гідність ваша? Тонете в багні?» 

Нащадки прадідів великих,

Чи ж ви перевертні безликі,

Чи ви наїлися чужої блекоти,

Чи вам система поламала теж хребти?

Прозріймо! Ходимо ж до церкви – нам відома

В науці Божій перша аксіома:

Що чисте світло, а що – бруд і тьма.

Повірте: лихослів’я й суржик – ніби два більма.

Тисячолітню спадщину, скарбницю, -

Нам мову треба берегти немов зіницю.

Війну оголосімо мовним бур’янам,

Інакше внуки не пробачать нам.

  

Голова Товариства «Просвіта»

5-ої МКП м.Львова

Імамалієва О.М.