ПОЛІОМІЄЛІТ – ЦЕ МАЄ ЗНАТИ КОЖЕН!

 

Основні факти:     

  • поліомієліт відноситься до інфекцій, що мають міжнародне значення;
  • поліомієліт вражає, в основному, дітей у віці до 5 років; 
  • у одному з 200 випадків інфікування розвивається необоротний параліч (зазвичай ніг). 5-10% з числа паралізованих людей вмирають із-за паралічу дихальних м'язів;    
  • з 1988 року число випадків захворювання на  поліомієліт в світі зменшилося більш ніж на 99%: з 350 тис. випадків до 37 випадків, зареєстрованих в 2016 році;
  • більше 16 мільйонів людей було врятовано від паралічу в результаті глобальних зусиль по ліквідації цієї хвороби;
  • до тих пір, поки в світі залишається хоч одна інфікована дитина, ризику зараження поліомієлітом піддаються діти у всіх країнах.

Епідемічна ситуація з поліомієліту в світі та в Україні.

Більшість регіонів в світі сертифіковані ВООЗ, як вільні від поліомієліту. Але ендемічна передача вірусу поліомієліту продовжується в Афганістані, Нігерії, Пакистані. Крім того, 16 країн, в т.ч. Україна, знаходяться в переліку країн, де зберігається ризик повернення вірусу поліомієліту:Камерун, Центрально-Африканська Республіка, Чад, Конго, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія, Ірак, Кенія, Ліберія, М’янма, Нігер, Сьєрра-Леоне, Сомалі, Південний Судан, Сирійська Арабська Республіка. Тому при перетинанні державного кордону громадянами цих країн, є постійний ризик занесення випадків поліомієліту на територію України.

За повідомленням  сайта Глобальної ініціативи з ліквідації поліо, в Сирії в червні 2017 року, вперше з 2014 року, зафіксовано спалах поліомієліту.

Україна та зазначені країни залишаються під загрозою повернення поліомієліту через низькій рівень вакцинації та недоліки в епіднагляді. Для того, щоб гарантувати, що кожна країна залишається вільною від поліомієліту, необхідно дійти з поліовакциною до кожної дитини та зміцнити епіднагляд за інфекційними хворобами. Нагадаємо, в 2015-2016 рр. в Україні тривала боротьба зі спалахом поліомієліту. Завдяки тритуровій кампанії імунізації, яка охопила дітей віком від 2 місяців до 2-х років, циркуляцію поліовірусу було припинено.

Збудник поліомієліту, що необхідно знати.

Поліовірус досить стійкий в умовах зовнішнього середовища: у молоці при температурі 18-200 залишається життєздатним протягом місяця; у воді виживає до 118 днів; у фекаліях виживає 3-4 місяці. Має високу стійкість до низьких температур, витримує заморожування. Має стійкість до відомих антибіотиків, хіміопрепаратів, витримує дію 700 спирту. Кип’ятіння вбиває вірус миттєво,  він гине під впливом ультрафіолетових променів.

Вірус у виділеннях з носоглотки хворого після зараження  з’являється через 36 годин, у випорожненнях – через 72 години й продовжує виявлятися в носоглотці протягом 1 тижня, а у випорожненнях – до 2-х місяців.

Хворі особливо небезпечні в останні дні інкубації (період від моменту потрапляння вірусу до початку клінічних проявів) та в перші дні хвороби.

Механізм передачі поліомієліту.

Джерело інфекції  - тільки людина: хвора чи носій. До здорової людини збудник потрапляє через рот з часточками випорожнень хворого. Це - фекально-оральний (провідний) механізм передачі. Може реалізовуватись і крапельний (аерогенний) механізм.

Шляхи передачі поліомієліту – харчовий (з інфікованими харчовими продуктами, в т.ч. овочами, фруктами), водний  (через воду джерел водопостачання з фекальним забрудненням; через воду відкритих водойм, що використовують для купання в теплу пору року), контактно-побутовий(через інфіковані предмети побуту, руки). Механічним переносником збудника можуть бути мухи. Спалахам поліомієліту також може сприяти міграція населення (масові виїзди в місця відпочинку, переміщення  мігрантів, біженців з  країн, де є високий ризик виникнення поліомієліту).

Сезонність захворювання – літньо-осіння пора року.

Поліомієліт і його симптоми

Інкубаційний період поліомієліту (час від інфікування до перших проявів хвороби) становить 3-35 днів. Реєструються не паралітичні та паралітичні форми поліомієліту. Першими симптомами захворювання є лихоманка, втома, головний біль, кашель, риніт, диспепсичні прояви (нудота, блювота, тощо), ригідність шиї і біль в кінцівках.

Профілактика. Найбільш надійний метод профілактики поліомієліту - своєчасна вакцинація, яка дає довічний імунітет. Імунізація проводиться відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні.

Інші заходи профілактики:

  • ретельне миття рук перед їжею, після відвідування туалету;
  • миття овочів та фруктів перед вживанням;
  • вживання тільки доброякісної питної води;
  • вживання молока в кип'яченому (пастеризованому) вигляді;
  • відмова від купання в забруднених водоймах;  
  • боротьба з мухами і захист від  них продуктів харчування;
  • обмеження відвідування країн – ендемічних по поліомієліту (Нігерія, Афганістан, Пакистан);
  • уникнення контакту з особами, що перебували в цих країнах та мають клінічні  прояви захворювання (ГРЗ, гострої кишкової інфекції, тощо);
  • проведення обов’язкової вакцинації особам, що планують тривалий час перебувати на території країн, у яких існує ризик виникнення випадків поліомієліту, однією дозою вакцини не менш ніж за 4 тижні до здійснення міжнародних поїздок.

 

Як помітити небезпечні симптоми поліомієліту.

Пам’ятка для батьків


Поліомієліт - це гостре інфекційне захворювання яке уражає центральну нервову систему, викликає паралічі та закінчується у важких випадках смертю.

УВАГА!

  • Шлях поширення відбувається через воду та брудні руки, частіше - фекальне забруднення.
  • Вразливі вікові категорії дітки до п’яти років.
  • Зараження може відбутися і серед осіб які досягли зрілого віку.
  • Захворювання розпочинається після потрапляння вірусу в організм дітини і розвивається протягом 10-12 днів.
  • Захворювання має пре-паралітичний етап, паралітичний, відновний та період залишкових змін.
  • Основні симптоми: початкові ознаки ГРВІ, кашель, нежить, блювання, пронос, болі в череві. Дуже показові симптоми – малорухливість, млявість, підвищення чутливості шкіри, болі в суглобах. Саме в цьому періоді необхідно вчасно звернутися до лікаря і вимагати повного обстеження для виключення захворювання на поліомієліт.
  • Важка форма поліомієліту протікає з паралічем м’язів, деформацією кінцівок і смертельно небезпечними проблемами з диханням.
  • Лікування не ефективне, більше проводиться симптоматично.

Найкращий спосіб боротьби з поліомієлітом - це  проводити масову вакцинацію.

Ситуація яка склалася, вимагає нашого об’єднання навколо привернення уваги до щеплення і профілактики.

 

 

Пам’ятка щодо запобігання поліомієліту


Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке виникає в результаті інфікування одним із трьох типів вірусів поліомієліту.

Клінічні прояви поліомієліту поліморфні. У понад 90% інфікованих осіб інфекція є безсимптомна, у 4-8% захворювання перебігає в абортивній формі без рухових порушень. Абортивна форма поліомієліту може проявлятися у вигляді гострої респіраторної інфекції, гострої кишкової інфекції, у 1% хворих розвивається серозний менінгіт. Лише в 1-10 з кожних 1000 сприйнятливих до захворювання осіб (0,1-1,0%) розвивається паралітична форма хвороби з ураженням мотонейронів клітин переднього рогу спинного мозку з наступним стійким випадінням їх функцій, розвитком паралічів і парезів.

Клінічні ознаки паралітичних форм поліомієліту:

  • гострий початок захворювання із загальноінфекційного синдрому;
  • підвищення температури тіла;
  • головний біль;
  • біль у горлі;
  • нежить;
  • диспепсичні розлади – блювання і проноси;
  • розвиток гострих в’ялих паралічів виникає від декількох годин до 1-5 днів;
  • частіше страждають проксимальні відділи кінцівок;
  • парези і паралічі мають асиметричне "мозаїчне" розташування;
  • знижений тонус м’язів;
  • уражаються м’язи ніг, рук, тулуба;
  • зміна ходи;
  • знижені сухожильні рефлекси;
  • чутливість збережена;
  • швидкий розвиток атрофії м'язів.

Як можна заразитися вірусом поліомієліту?

Джерелом інфекції є хворі на паралітичні та непаралітичні форми поліомієліту або вірусоносії. Передача збудника поліомієліту відбувається від людини до людини. Основний механізм передачі вірусу – фекально-оральний. Вірус може передаватися через брудні руки, іграшки, інфіковану воду та їжу, а також може передаватися переносниками-мухами. Слід пам’ятати, що вірус поліомієліту може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі – до 3-4 місяців у воді, до 6 місяців з фекаліями в ґрунті. Також можлива передача вірусу повітряно-крапельним шляхом. Заразними при поліомієліті є виділення з верхніх дихальних шляхів та випорожнення.

Як довго є заразним хворий на поліомієліт?

З верхніх дихальних шляхів вірус виділяється тільки в гострому, препаралітичному періоді, з випорожненнями – більш тривалий час. Найбільш інтенсивне виділення вірусу від хворого відбувається в перші два тижні захворювання, але може продовжуватися до 4-6 тижнів від початку захворювання.

Як попередити зараження на поліомієліт?

Ізоляція осіб, що прибули з країн, ендемічних по поліомієліту, з проявами гострої респіраторної інфекції, гострої кишкової інфекції, серозного менінгіту, в’ялих паралічів з обов’язковим їх дворазовим обстеженням на поліомієліт.

На контактних осіб накладається карантин строком на 21 день з моменту ізоляції хворого. За ними організується нагляд педіатра (щоденно) та невролога (одноразово, за необхідності).

У вогнищі інфекції проводять поточну та заключну дезінфекцію з використанням дезінфікуючих засобів.

При загрозі виникнення поліомієліту проводять екстрену профілактику  поліомієлітною вакциною.

Обмеження відвідування країн - ендемічних по поліомієліту, а при завезенні в країну захворювання – місць великого скупчення людей.

Часте миття руки з милом.

Провітрювання приміщень декілька разів на день.

Проведення вологого прибирання приміщень.

Вживання тільки кип’яченої або бутильованої води для пиття, добре вимитих овочів та фруктів.

Відсутність вакцинації проти поліомієліту призводить до розвитку паралітичних форм  швидше при:

Інтенсивних фізичних навантаженнях

Внутрішньом’язевих введеннях лікарських препаратів

Травмах

Вагітності

Оперативних втручаннях, особливо тонзил- та аденектомія

Тісному, тривалому контакті з хворим

Як запобігти розповсюдженню поліомієліту в дитячих установах?

Під час загрози спалаху поліомієліту нові діти без повної схеми щеплень по віку в загальноосвітні навчальні, оздоровчі та санаторно-курортні заклади не приймаються.

Проводиться вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день.

Приміщення, в яких знаходяться діти повинні бути вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів на день.

Діти повинні дотримуватись правил особистої гігієни (часте миття рук з милом упродовж дня).

Виключається переведення дітей із групи в групу.

Діти повинні щоденно оглядатися лікарем-педіатром і при появі перших ознак захворювання (підвищення температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, пітливість) необхідно госпіталізувати до інфекційного відділення.

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дитини на поліомієліт?

Обов’язкове дотримання графіку профілактичних щеплень

Уникати місць великого скупчення людей

Уникати контакту з особами, що перебували в країнах-ендемічних по поліомієліту та відвідування країн - ендемічних по поліомієліту

Навчити дітей мити руки з милом.

Провітрювати приміщення декілька разів на день.

Проводити вологе прибирання оселі.

Пити тільки кип’ячену воду, добре вимиті овочі та фрукти.

Що робити батькам, якщо дитина захворіла на поліомієліт?

При появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, пітливість) необхідно звернутись до лікаря.

Хворого необхідно госпіталізувати в дитячу інфекційну лікарню або дитяче інфекційне відділення, виділити йому окремий посуд, рушники, предмети особистої гігієни.

У приміщеннях, в яких перебувала хвора дитина, необхідно провести вологе прибирання з застосуванням дезінфікуючих засобів.

При яких ознаках захворювання у дитини необхідно негайно звернутися за медичною допомогою?

  • підвищення температури тіла
  • головний біль
  • біль у горлі
  • нежить
  • диспепсичні розлади – блювота і проноси
  • біль в кінцівках
  • неможливість стати на ніжки
  • підвищена пітливість